Історія села
Історія та походження назви села Чехова
І.Адміністративно-територіальний поділ
Село Чехова входить до складу Остапківської сільської ради. Воно межує із селами Остапківці, Старий Гвіздець, Прикмище, Виноград та селищем Гвіздець. Через Чехову проходять тільки бічні дороги: грунтова дорога на Старий Гвіздець та дорога на Тлумацький район. Найвища місцевість урочище Замагурка. Віддаль до Коломиї 27 км, а до Івано-Франківська – 77 км.
ІІ.Історія
Щодо першої писемної згадки, то є кілька версій: 1441р., 1609 (за Р.Процаком) і 1660 (за Д.Бучком), хоча ймовірно, що тут було поселення значно раніше. Припускають, що назва походить від особової назви Чех. Мешканці межівних сіл кажуть: “Іду на чехи” замість “у Чехову”. Деякі слова та назви урочищ свідчать про те, що село могли населяти вихідці із гірських сіл. Назви урочищ: Борсуки, Замагурка, Кобила, Захащі, Ковалівка, Контровець, Корчунок, Ставищі, Жолоб, Гребінка, Завалена, Гнилищі, Лісок. Вулиці села мають назви: Шевченка, Франка, Лесі Українки, Садова, Церковна.
Пам’ятний хрест, поставлений в 1992 році на честь Січових Стрільців, знаходиться за селом під лісом, на якому напис: “В честь загинувших Січових Стрільців від Довганюків”.
Про період Першої світової війни свідчень не збереглося. Відомо, що в 1919 році в таборі для інтернованих у чеському місті Ліберці помер стрілець Української бригади Іван Малярчук (1896 р. н.) з Чехови.
Мешканці села брали участь у Другій світовій війні. Як солдати радянської армії, воювали на різних фронтах: 27 чоловік загинуло. На примусові роботи було вивезено 5 осіб.
